хло́пець (xlópecʹ) + -чик (-čyk)
хло́пчик • (xlópčyk) m pers (genitive хло́пчика, nominative plural хло́пчики, genitive plural хло́пчиків)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | хло́пчик xlópčyk |
хло́пчики xlópčyky |
genitive | хло́пчика xlópčyka |
хло́пчиків xlópčykiv |
dative | хло́пчикові, хло́пчику xlópčykovi, xlópčyku |
хло́пчикам xlópčykam |
accusative | хло́пчика xlópčyka |
хло́пчиків xlópčykiv |
instrumental | хло́пчиком xlópčykom |
хло́пчиками xlópčykamy |
locative | хло́пчикові, хло́пчику xlópčykovi, xlópčyku |
хло́пчиках xlópčykax |
vocative | хло́пчику xlópčyku |
хло́пчики xlópčyky |