цирка́ч • (cirkáč) m anim (genitive циркача́, nominative plural циркачи́, genitive plural циркаче́й, feminine цирка́чка)
From цирк (cyrk) + -а́ч (-áč)
цирка́ч • (cyrkáč) m inan (genitive цирка́ча, nominative plural цирка́чі, genitive plural цирка́чів, feminine цирка́чка, relational adjective цирка́цький)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | цирка́ч cyrkáč |
цирка́чі cyrkáči |
| genitive | цирка́ча cyrkáča |
цирка́чів cyrkáčiv |
| dative | цирка́чеві, цирка́чу cyrkáčevi, cyrkáču |
цирка́чам cyrkáčam |
| accusative | цирка́ч cyrkáč |
цирка́чі cyrkáči |
| instrumental | цирка́чем cyrkáčem |
цирка́чами cyrkáčamy |
| locative | цирка́чу, цирка́чі cyrkáču, cyrkáči |
цирка́чах cyrkáčax |
| vocative | цирка́чу cyrkáču |
цирка́чі cyrkáči |