From Proto-Slavic *čьstьnъ. Morphologically, from честь (čestʹ, “honour”) + -ний (-nyj, adjective-forming suffix).
че́сний • (čésnyj)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | че́сний čésnyj |
че́сне čésne |
че́сна čésna |
че́сні čésni | |
| genitive | че́сного čésnoho |
че́сної čésnoji |
че́сних čésnyx | ||
| dative | че́сному čésnomu |
че́сній čésnij |
че́сним čésnym | ||
| accusative | animate | че́сного čésnoho |
че́сне čésne |
че́сну čésnu |
че́сних čésnyx |
| inanimate | че́сний čésnyj |
че́сні čésni | |||
| instrumental | че́сним čésnym |
че́сною čésnoju |
че́сними čésnymy | ||
| locative | че́сному, че́снім čésnomu, čésnim |
че́сній čésnij |
че́сних čésnyx | ||