From чино́в(ник) (čynóv(nyk)) + -ниця (-nycja). Compare Russian чино́вница (činóvnica), Belarusian чыно́ўніца (čynóŭnica).
чино́вниця • (čynóvnycja) f pers (genitive чино́вниці, nominative plural чино́вниці, genitive plural чино́вниць, masculine чино́вник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | чино́вниця čynóvnycja |
чино́вниці čynóvnyci |
genitive | чино́вниці čynóvnyci |
чино́вниць čynóvnycʹ |
dative | чино́вниці čynóvnyci |
чино́вницям čynóvnycjam |
accusative | чино́вницю čynóvnycju |
чино́вниць čynóvnycʹ |
instrumental | чино́вницею čynóvnyceju |
чино́вницями čynóvnycjamy |
locative | чино́вниці čynóvnyci |
чино́вницях čynóvnycjax |
vocative | чино́внице čynóvnyce |
чино́вниці čynóvnyci |