шо́кати • (šókaty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | шо́кати, шо́кать šókaty, šókatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | шо́каючи šókajučy |
шо́кавши šókavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
шо́каю šókaju |
бу́ду шо́кати, бу́ду шо́кать, шо́катиму búdu šókaty, búdu šókatʹ, šókatymu |
| 2nd singular ти |
шо́каєш šókaješ |
бу́деш шо́кати, бу́деш шо́кать, шо́катимеш búdeš šókaty, búdeš šókatʹ, šókatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
шо́кає šókaje |
бу́де шо́кати, бу́де шо́кать, шо́катиме búde šókaty, búde šókatʹ, šókatyme |
| 1st plural ми |
шо́каєм, шо́каємо šókajem, šókajemo |
бу́демо шо́кати, бу́демо шо́кать, шо́катимемо, шо́катимем búdemo šókaty, búdemo šókatʹ, šókatymemo, šókatymem |
| 2nd plural ви |
шо́каєте šókajete |
бу́дете шо́кати, бу́дете шо́кать, шо́катимете búdete šókaty, búdete šókatʹ, šókatymete |
| 3rd plural вони |
шо́кають šókajutʹ |
бу́дуть шо́кати, бу́дуть шо́кать, шо́катимуть búdutʹ šókaty, búdutʹ šókatʹ, šókatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | шо́каймо šókajmo |
| second-person | шо́кай šókaj |
шо́кайте šókajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
шо́кав šókav |
шо́кали šókaly |
| feminine я / ти / вона |
шо́кала šókala | |
| neuter воно |
шо́кало šókalo | |