From шпик (špyk) + -ува́ти (-uváty).[1] Compare Russian шпигова́ть (špigovátʹ), Belarusian шпігава́ць (špihavácʹ), Polish szpikować.
шпигува́ти • (špyhuváty) impf (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | шпигува́ти, шпигува́ть špyhuváty, špyhuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | шпиго́ваний špyhóvanyj impersonal: шпиго́вано špyhóvano |
| adverbial | шпигу́ючи špyhújučy |
шпигува́вши špyhuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
шпигу́ю špyhúju |
бу́ду шпигува́ти, бу́ду шпигува́ть, шпигува́тиму búdu špyhuváty, búdu špyhuvátʹ, špyhuvátymu |
| 2nd singular ти |
шпигу́єш špyhúješ |
бу́деш шпигува́ти, бу́деш шпигува́ть, шпигува́тимеш búdeš špyhuváty, búdeš špyhuvátʹ, špyhuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
шпигу́є špyhúje |
бу́де шпигува́ти, бу́де шпигува́ть, шпигува́тиме búde špyhuváty, búde špyhuvátʹ, špyhuvátyme |
| 1st plural ми |
шпигу́єм, шпигу́ємо špyhújem, špyhújemo |
бу́демо шпигува́ти, бу́демо шпигува́ть, шпигува́тимемо, шпигува́тимем búdemo špyhuváty, búdemo špyhuvátʹ, špyhuvátymemo, špyhuvátymem |
| 2nd plural ви |
шпигу́єте špyhújete |
бу́дете шпигува́ти, бу́дете шпигува́ть, шпигува́тимете búdete špyhuváty, búdete špyhuvátʹ, špyhuvátymete |
| 3rd plural вони |
шпигу́ють špyhújutʹ |
бу́дуть шпигува́ти, бу́дуть шпигува́ть, шпигува́тимуть búdutʹ špyhuváty, búdutʹ špyhuvátʹ, špyhuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | шпигу́ймо špyhújmo |
| second-person | шпигу́й špyhúj |
шпигу́йте špyhújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
шпигува́в špyhuváv |
шпигува́ли špyhuvály |
| feminine я / ти / вона |
шпигува́ла špyhuvála | |
| neuter воно |
шпигува́ло špyhuválo | |
From шпиг (špyh, “spy”) + -ува́ти (-uváty).[2] Compare Belarusian шпегава́ць (špjehavácʹ), Polish szpiegować.
шпигува́ти • (špyhuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | шпигува́ти, шпигува́ть špyhuváty, špyhuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | шпигу́ючи špyhújučy |
шпигува́вши špyhuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
шпигу́ю špyhúju |
бу́ду шпигува́ти, бу́ду шпигува́ть, шпигува́тиму búdu špyhuváty, búdu špyhuvátʹ, špyhuvátymu |
| 2nd singular ти |
шпигу́єш špyhúješ |
бу́деш шпигува́ти, бу́деш шпигува́ть, шпигува́тимеш búdeš špyhuváty, búdeš špyhuvátʹ, špyhuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
шпигу́є špyhúje |
бу́де шпигува́ти, бу́де шпигува́ть, шпигува́тиме búde špyhuváty, búde špyhuvátʹ, špyhuvátyme |
| 1st plural ми |
шпигу́єм, шпигу́ємо špyhújem, špyhújemo |
бу́демо шпигува́ти, бу́демо шпигува́ть, шпигува́тимемо, шпигува́тимем búdemo špyhuváty, búdemo špyhuvátʹ, špyhuvátymemo, špyhuvátymem |
| 2nd plural ви |
шпигу́єте špyhújete |
бу́дете шпигува́ти, бу́дете шпигува́ть, шпигува́тимете búdete špyhuváty, búdete špyhuvátʹ, špyhuvátymete |
| 3rd plural вони |
шпигу́ють špyhújutʹ |
бу́дуть шпигува́ти, бу́дуть шпигува́ть, шпигува́тимуть búdutʹ špyhuváty, búdutʹ špyhuvátʹ, špyhuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | шпигу́ймо špyhújmo |
| second-person | шпигу́й špyhúj |
шпигу́йте špyhújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
шпигува́в špyhuváv |
шпигува́ли špyhuvály |
| feminine я / ти / вона |
шпигува́ла špyhuvála | |
| neuter воно |
шпигува́ло špyhuválo | |