щекота́ть (ščekotátʹ) + -ка (-ka)
щеко́тка • (ščekótka) f inan (genitive щеко́тки, nominative plural щеко́тки, genitive plural щеко́ток)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | щеко́тка ščekótka |
щеко́тки ščekótki |
genitive | щеко́тки ščekótki |
щеко́ток ščekótok |
dative | щеко́тке ščekótke |
щеко́ткам ščekótkam |
accusative | щеко́тку ščekótku |
щеко́тки ščekótki |
instrumental | щеко́ткой, щеко́ткою ščekótkoj, ščekótkoju |
щеко́тками ščekótkami |
prepositional | щеко́тке ščekótke |
щеко́тках ščekótkax |