From Latin iūridicus + -и́чний (-ýčnyj)。
юриди́чний • (jurydýčnyj) (adverb юриди́чно)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | юриди́чний jurydýčnyj |
юриди́чне jurydýčne |
юриди́чна jurydýčna |
юриди́чні jurydýčni | |
genitive | юриди́чного jurydýčnoho |
юриди́чної jurydýčnoji |
юриди́чних jurydýčnyx | ||
dative | юриди́чному jurydýčnomu |
юриди́чній jurydýčnij |
юриди́чним jurydýčnym | ||
accusative | animate | юриди́чного jurydýčnoho |
юриди́чне jurydýčne |
юриди́чну jurydýčnu |
юриди́чних jurydýčnyx |
inanimate | юриди́чний jurydýčnyj |
юриди́чні jurydýčni | |||
instrumental | юриди́чним jurydýčnym |
юриди́чною jurydýčnoju |
юриди́чними jurydýčnymy | ||
locative | юриди́чному, юриди́чнім jurydýčnomu, jurydýčnim |
юриди́чній jurydýčnij |
юриди́чних jurydýčnyx |