From Latin imitor + -ува́ти (-uváty). Compare Russian имити́ровать (imitírovatʹ), Belarusian імітава́ць (imitavácʹ), Polish imitować.
імітува́ти • (imituváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | імітува́ти, імітува́ть imituváty, imituvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | іміто́ваний imitóvanyj impersonal: іміто́вано imitóvano |
| adverbial | імітуючи́ imitujučý |
імітува́вши imituvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
імітую́ imitujú |
бу́ду ймітува́ти, бу́ду ймітува́ть, імітува́тиму búdu jmituváty, búdu jmituvátʹ, imituvátymu |
| 2nd singular ти |
імітує́ш imitujéš |
бу́деш імітува́ти, бу́деш імітува́ть, імітува́тимеш búdeš imituváty, búdeš imituvátʹ, imituvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
імітує́ imitujé |
бу́де ймітува́ти, бу́де ймітува́ть, імітува́тиме búde jmituváty, búde jmituvátʹ, imituvátyme |
| 1st plural ми |
імітує́м, імітуємо́ imitujém, imitujemó |
бу́демо ймітува́ти, бу́демо ймітува́ть, імітува́тимемо, імітува́тимем búdemo jmituváty, búdemo jmituvátʹ, imituvátymemo, imituvátymem |
| 2nd plural ви |
імітуєте́ imitujeté |
бу́дете ймітува́ти, бу́дете ймітува́ть, імітува́тимете búdete jmituváty, búdete jmituvátʹ, imituvátymete |
| 3rd plural вони |
імітую́ть imitujútʹ |
бу́дуть імітува́ти, бу́дуть імітува́ть, імітува́тимуть búdutʹ imituváty, búdutʹ imituvátʹ, imituvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | іміту́ймо imitújmo |
| second-person | іміту́й imitúj |
іміту́йте imitújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
імітува́в imituváv |
імітува́ли imituvály |
| feminine я / ти / вона |
імітува́ла imituvála | |
| neuter воно |
імітува́ло imituválo | |