From Medieval Latin indīviduālis + -ува́ти (-uváty). Compare Russian индивидуализи́ровать (individualizírovatʹ), Belarusian індывідуалізава́ць (indyvidualizavácʹ), Polish indywidualizować.
індивідуалізува́ти • (indyvidualizuváty) impf or pf
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | індивідуалізува́ти, індивідуалізува́ть indyvidualizuváty, indyvidualizuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | індивідуалізо́ваний indyvidualizóvanyj impersonal: індивідуалізо́вано indyvidualizóvano |
| adverbial | індивідуалізу́ючи indyvidualizújučy |
індивідуалізува́вши indyvidualizuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
індивідуалізу́ю indyvidualizúju |
бу́ду йндивідуалізува́ти, бу́ду йндивідуалізува́ть, індивідуалізува́тиму búdu jndyvidualizuváty, búdu jndyvidualizuvátʹ, indyvidualizuvátymu |
| 2nd singular ти |
індивідуалізу́єш indyvidualizúješ |
бу́деш індивідуалізува́ти, бу́деш індивідуалізува́ть, індивідуалізува́тимеш búdeš indyvidualizuváty, búdeš indyvidualizuvátʹ, indyvidualizuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
індивідуалізу́є indyvidualizúje |
бу́де йндивідуалізува́ти, бу́де йндивідуалізува́ть, індивідуалізува́тиме búde jndyvidualizuváty, búde jndyvidualizuvátʹ, indyvidualizuvátyme |
| 1st plural ми |
індивідуалізу́єм, індивідуалізу́ємо indyvidualizújem, indyvidualizújemo |
бу́демо йндивідуалізува́ти, бу́демо йндивідуалізува́ть, індивідуалізува́тимемо, індивідуалізува́тимем búdemo jndyvidualizuváty, búdemo jndyvidualizuvátʹ, indyvidualizuvátymemo, indyvidualizuvátymem |
| 2nd plural ви |
індивідуалізу́єте indyvidualizújete |
бу́дете йндивідуалізува́ти, бу́дете йндивідуалізува́ть, індивідуалізува́тимете búdete jndyvidualizuváty, búdete jndyvidualizuvátʹ, indyvidualizuvátymete |
| 3rd plural вони |
індивідуалізу́ють indyvidualizújutʹ |
бу́дуть індивідуалізува́ти, бу́дуть індивідуалізува́ть, індивідуалізува́тимуть búdutʹ indyvidualizuváty, búdutʹ indyvidualizuvátʹ, indyvidualizuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | індивідуалізу́ймо indyvidualizújmo |
| second-person | індивідуалізу́й indyvidualizúj |
індивідуалізу́йте indyvidualizújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
індивідуалізува́в indyvidualizuváv |
індивідуалізува́ли indyvidualizuvály |
| feminine я / ти / вона |
індивідуалізува́ла indyvidualizuvála | |
| neuter воно |
індивідуалізува́ло indyvidualizuválo | |