Borrowed from German Infinitiv, French infinitif, English infinitive, Latin infinitivus.
інфініти́в • (infinitýv) m inan (genitive інфініти́ва, nominative plural інфініти́ви, genitive plural інфініти́вів, relational adjective інфініти́вний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | інфініти́в infinitýv |
інфініти́ви infinitývy |
genitive | інфініти́ва infinitýva |
інфініти́вів infinitýviv |
dative | інфініти́вові, інфініти́ву infinitývovi, infinitývu |
інфініти́вам infinitývam |
accusative | інфініти́в infinitýv |
інфініти́ви infinitývy |
instrumental | інфініти́вом infinitývom |
інфініти́вами infinitývamy |
locative | інфініти́ву, інфініти́ві infinitývu, infinitývi |
інфініти́вах infinitývax |
vocative | інфініти́ве infinitýve |
інфініти́ви infinitývy |