Borrowed from Latin initiātor. Compare Russian инициа́тор (iniciátor), Belarusian ініцыя́тар (inicyjátar), Polish inicjator.
ініціа́тор • (iniciátor) m pers (genitive ініціа́тора, nominative plural ініціа́тори, genitive plural ініціа́торів, female equivalent ініціа́торка, relational adjective ініціа́торський)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ініціа́тор iniciátor |
ініціа́тори iniciátory |
| genitive | ініціа́тора iniciátora |
ініціа́торів iniciátoriv |
| dative | ініціа́торові, ініціа́тору iniciátorovi, iniciátoru |
ініціа́торам iniciátoram |
| accusative | ініціа́тора iniciátora |
ініціа́торів iniciátoriv |
| instrumental | ініціа́тором iniciátorom |
ініціа́торами iniciátoramy |
| locative | ініціа́торові, ініціа́торі iniciátorovi, iniciátori |
ініціа́торах iniciátorax |
| vocative | ініціа́торе iniciátore |
ініціа́тори iniciátory |