ініція́тор • (inicijátor) m pers (genitive ініція́тора, nominative plural ініція́тори, genitive plural ініція́торів, female equivalent ініція́торка, relational adjective ініція́торський)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ініція́тор inicijátor |
ініція́тори inicijátory |
| genitive | ініція́тора inicijátora |
ініція́торів inicijátoriv |
| dative | ініція́торові, ініція́тору inicijátorovi, inicijátoru |
ініція́торам inicijátoram |
| accusative | ініція́тора inicijátora |
ініція́торів inicijátoriv |
| instrumental | ініція́тором inicijátorom |
ініція́торами inicijátoramy |
| locative | ініція́торові, ініція́тору, ініція́торі inicijátorovi, inicijátoru, inicijátori |
ініція́торах inicijátorax |
| vocative | ініція́торе inicijátore |
ініція́тори inicijátory |