ґеґе́кати • (gegékaty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ґеґе́кати, ґеґе́кать gegékaty, gegékatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ґеґе́каючи gegékajučy |
ґеґе́кавши gegékavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ґеґе́каю gegékaju |
бу́ду ґеґе́кати, бу́ду ґеґе́кать, ґеґе́катиму búdu gegékaty, búdu gegékatʹ, gegékatymu |
| 2nd singular ти |
ґеґе́каєш gegékaješ |
бу́деш ґеґе́кати, бу́деш ґеґе́кать, ґеґе́катимеш búdeš gegékaty, búdeš gegékatʹ, gegékatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ґеґе́кає gegékaje |
бу́де ґеґе́кати, бу́де ґеґе́кать, ґеґе́катиме búde gegékaty, búde gegékatʹ, gegékatyme |
| 1st plural ми |
ґеґе́каєм, ґеґе́каємо gegékajem, gegékajemo |
бу́демо ґеґе́кати, бу́демо ґеґе́кать, ґеґе́катимемо, ґеґе́катимем búdemo gegékaty, búdemo gegékatʹ, gegékatymemo, gegékatymem |
| 2nd plural ви |
ґеґе́каєте gegékajete |
бу́дете ґеґе́кати, бу́дете ґеґе́кать, ґеґе́катимете búdete gegékaty, búdete gegékatʹ, gegékatymete |
| 3rd plural вони |
ґеґе́кають gegékajutʹ |
бу́дуть ґеґе́кати, бу́дуть ґеґе́кать, ґеґе́катимуть búdutʹ gegékaty, búdutʹ gegékatʹ, gegékatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ґеґе́каймо gegékajmo |
| second-person | ґеґе́кай gegékaj |
ґеґе́кайте gegékajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ґеґе́кав gegékav |
ґеґе́кали gegékaly |
| feminine я / ти / вона |
ґеґе́кала gegékala | |
| neuter воно |
ґеґе́кало gegékalo | |