ἐπίπονος • (epíponos) m or f (neuter ἐπίπονον); second declension
| Number | Singular | Dual | Plural | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Case/Gender | Masculine / Feminine | Neuter | Masculine / Feminine | Neuter | Masculine / Feminine | Neuter | ||||||||
| Nominative | ἐπῐ́πονος epíponos |
ἐπῐ́πονον epíponon |
ἐπῐπόνω epipónō |
ἐπῐπόνω epipónō |
ἐπῐ́πονοι epíponoi |
ἐπῐ́πονᾰ epípona | ||||||||
| Genitive | ἐπῐπόνου epipónou |
ἐπῐπόνου epipónou |
ἐπῐπόνοιν epipónoin |
ἐπῐπόνοιν epipónoin |
ἐπῐπόνων epipónōn |
ἐπῐπόνων epipónōn | ||||||||
| Dative | ἐπῐπόνῳ epipónōi |
ἐπῐπόνῳ epipónōi |
ἐπῐπόνοιν epipónoin |
ἐπῐπόνοιν epipónoin |
ἐπῐπόνοις epipónois |
ἐπῐπόνοις epipónois | ||||||||
| Accusative | ἐπῐ́πονον epíponon |
ἐπῐ́πονον epíponon |
ἐπῐπόνω epipónō |
ἐπῐπόνω epipónō |
ἐπῐπόνους epipónous |
ἐπῐ́πονᾰ epípona | ||||||||
| Vocative | ἐπῐ́πονε epípone |
ἐπῐ́πονον epíponon |
ἐπῐπόνω epipónō |
ἐπῐπόνω epipónō |
ἐπῐ́πονοι epíponoi |
ἐπῐ́πονᾰ epípona | ||||||||
| Derived forms | Adverb | Comparative | Superlative | |||||||||||
| ἐπῐπόνως epipónōs |
ἐπῐπονώτερος epiponṓteros |
ἐπῐπονώτᾰτος epiponṓtatos | ||||||||||||
| Notes: |
| |||||||||||||