ане́ксія (anéksija) + -увати (-uvaty)
анексува́ти • (aneksuváty) impf or pf
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | анексува́ти, анексува́ть aneksuváty, aneksuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | анексо́ваний aneksóvanyj impersonal: анексо́вано aneksóvano |
| adverbial | анексу́ючи aneksújučy |
анексува́вши aneksuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
анексу́ю aneksúju |
бу́ду анексува́ти, бу́ду анексува́ть, анексува́тиму búdu aneksuváty, búdu aneksuvátʹ, aneksuvátymu |
| 2nd singular ти |
анексу́єш aneksúješ |
бу́деш анексува́ти, бу́деш анексува́ть, анексува́тимеш búdeš aneksuváty, búdeš aneksuvátʹ, aneksuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
анексу́є aneksúje |
бу́де анексува́ти, бу́де анексува́ть, анексува́тиме búde aneksuváty, búde aneksuvátʹ, aneksuvátyme |
| 1st plural ми |
анексу́єм, анексу́ємо aneksújem, aneksújemo |
бу́демо анексува́ти, бу́демо анексува́ть, анексува́тимемо, анексува́тимем búdemo aneksuváty, búdemo aneksuvátʹ, aneksuvátymemo, aneksuvátymem |
| 2nd plural ви |
анексу́єте aneksújete |
бу́дете анексува́ти, бу́дете анексува́ть, анексува́тимете búdete aneksuváty, búdete aneksuvátʹ, aneksuvátymete |
| 3rd plural вони |
анексу́ють aneksújutʹ |
бу́дуть анексува́ти, бу́дуть анексува́ть, анексува́тимуть búdutʹ aneksuváty, búdutʹ aneksuvátʹ, aneksuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | анексу́ймо aneksújmo |
| second-person | анексу́й aneksúj |
анексу́йте aneksújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
анексува́в aneksuváv |
анексува́ли aneksuvály |
| feminine я / ти / вона |
анексува́ла aneksuvála | |
| neuter воно |
анексува́ло aneksuválo | |