From без- (bez-) + со́вість (sóvistʹ, “conscience”) + -ний (-nyj). Compare Russian бессо́вестный (bessóvestnyj).
безсо́вісний • (bezsóvisnyj) (adverb безсо́вісно, abstract noun безсо́вісність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | безсо́вісний bezsóvisnyj |
безсо́вісне bezsóvisne |
безсо́вісна bezsóvisna |
безсо́вісні bezsóvisni | |
| genitive | безсо́вісного bezsóvisnoho |
безсо́вісної bezsóvisnoji |
безсо́вісних bezsóvisnyx | ||
| dative | безсо́вісному bezsóvisnomu |
безсо́вісній bezsóvisnij |
безсо́вісним bezsóvisnym | ||
| accusative | animate | безсо́вісного bezsóvisnoho |
безсо́вісне bezsóvisne |
безсо́вісну bezsóvisnu |
безсо́вісних bezsóvisnyx |
| inanimate | безсо́вісний bezsóvisnyj |
безсо́вісні bezsóvisni | |||
| instrumental | безсо́вісним bezsóvisnym |
безсо́вісною bezsóvisnoju |
безсо́вісними bezsóvisnymy | ||
| locative | безсо́вісному, безсо́віснім bezsóvisnomu, bezsóvisnim |
безсо́вісній bezsóvisnij |
безсо́вісних bezsóvisnyx | ||
| vocative | безсо́вісний bezsóvisnyj |
безсо́вісне bezsóvisne |
безсо́вісна bezsóvisna |
безсо́вісні bezsóvisni | |