From без- (bez-) + шум (šum, “noise”) + -ний (-nyj). Compare Russian бесшу́мный (besšúmnyj), Belarusian бясшу́мны (bjasšúmny), Polish bezszumny.
безшу́мний • (bezšúmnyj) (adverb безшу́мно, abstract noun безшу́мність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | безшу́мний bezšúmnyj |
безшу́мне bezšúmne |
безшу́мна bezšúmna |
безшу́мні bezšúmni | |
| genitive | безшу́много bezšúmnoho |
безшу́мної bezšúmnoji |
безшу́мних bezšúmnyx | ||
| dative | безшу́мному bezšúmnomu |
безшу́мній bezšúmnij |
безшу́мним bezšúmnym | ||
| accusative | animate | безшу́много bezšúmnoho |
безшу́мне bezšúmne |
безшу́мну bezšúmnu |
безшу́мних bezšúmnyx |
| inanimate | безшу́мний bezšúmnyj |
безшу́мні bezšúmni | |||
| instrumental | безшу́мним bezšúmnym |
безшу́мною bezšúmnoju |
безшу́мними bezšúmnymy | ||
| locative | безшу́мному, безшу́мнім bezšúmnomu, bezšúmnim |
безшу́мній bezšúmnij |
безшу́мних bezšúmnyx | ||
| vocative | безшу́мний bezšúmnyj |
безшу́мне bezšúmne |
безшу́мна bezšúmna |
безшу́мні bezšúmni | |