бубоніти
Hello, you have come here looking for the meaning of the word бубоніти. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word бубоніти, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say бубоніти in singular and plural. Everything you need to know about the word бубоніти you have here. The definition of the word бубоніти will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofбубоніти, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
Inherited from Proto-Slavic *bǫbьniti. By surface analysis, бу́бон (búbon, “tambourine”) + -і́ти (-íty). Doublet of бубні́ти (bubníty).
Pronunciation
Verb
бубоні́ти • (buboníty) impf (perfective побубоні́ти)
- (transitive, intransitive) to mumble, to mutter
- Synonyms: бубні́ти impf (bubníty), бурмота́ти impf (burmotáty), бурмоті́ти impf (burmotíty), бурча́ти impf (burčáty)
- (intransitive) to patter, to thud (chiefly said of precipitation: to make the sound of a dull impact)
- Synonyms: бараба́нити impf (barabányty), тараба́нити impf (tarabányty)
- (intransitive) to play a tambourine
- Synonym: бубні́ти impf (bubníty)
Conjugation
Conjugation of бубоні́ти, бубоні́ть (class 5b, imperfective, transitive and intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | бубоні́ти, бубоні́ть buboníty, bubonítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | бубонячи́ bubonjačý |
бубоні́вши bubonívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
бубоню́ bubonjú |
бу́ду бубоні́ти, бу́ду бубоні́ть, бубоні́тиму búdu buboníty, búdu bubonítʹ, bubonítymu |
| 2nd singular ти |
бубони́ш bubonýš |
бу́деш бубоні́ти, бу́деш бубоні́ть, бубоні́тимеш búdeš buboníty, búdeš bubonítʹ, bubonítymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
бубони́ть bubonýtʹ |
бу́де бубоні́ти, бу́де бубоні́ть, бубоні́тиме búde buboníty, búde bubonítʹ, bubonítyme |
| 1st plural ми |
бубони́м, бубонимо́ buboným, bubonymó |
бу́демо бубоні́ти, бу́демо бубоні́ть, бубоні́тимемо, бубоні́тимем búdemo buboníty, búdemo bubonítʹ, bubonítymemo, bubonítymem |
| 2nd plural ви |
бубоните́ bubonyté |
бу́дете бубоні́ти, бу́дете бубоні́ть, бубоні́тимете búdete buboníty, búdete bubonítʹ, bubonítymete |
| 3rd plural вони |
бубоня́ть bubonjátʹ |
бу́дуть бубоні́ти, бу́дуть бубоні́ть, бубоні́тимуть búdutʹ buboníty, búdutʹ bubonítʹ, bubonítymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | бубоні́м, бубоні́мо buboním, bubonímo |
| second-person | бубони́ buboný |
бубоні́ть bubonítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
бубоні́в bubonív |
бубоні́ли buboníly |
| feminine я / ти / вона |
бубоні́ла buboníla | |
| neuter воно |
бубоні́ло bubonílo | |
Derived terms
- бубоні́ння n (bubonínnja)
Prefixed verbs
- забубоні́ти pf (zabuboníty)
- набубоні́ти pf (nabuboníty)
- пробубоні́ти pf (probuboníty)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “бубоніти”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2010), “бубоніти”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 1 (а – бязь), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “бубоніти”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “бубоніти”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “бубоніти”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “бубоніти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “бубоніти”, in Словник.ua (in Ukrainian)