From буд(ува́ти) (bud(uváty)) + -івни́к (-ivnýk). Compare Polish budownik.
будівни́к • (budivnýk) m pers (genitive будівника́, nominative plural будівники́, genitive plural будівникі́в, feminine будівни́ця)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | будівни́к budivnýk |
будівники́ budivnyký |
| genitive | будівника́ budivnyká |
будівникі́в budivnykív |
| dative | будівнико́ві, будівнику́ budivnykóvi, budivnykú |
будівника́м budivnykám |
| accusative | будівника́ budivnyká |
будівникі́в budivnykív |
| instrumental | будівнико́м budivnykóm |
будівника́ми budivnykámy |
| locative | будівнико́ві, будівнику́ budivnykóvi, budivnykú |
будівника́х budivnykáx |
| vocative | будівнику́ budivnykú |
будівники́ budivnyký |