From бюрокра́т m (bjurokrát, “bureaucrat”) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Russian бюрократи́ческий (bjurokratíčeskij), Belarusian бюракраты́чны (bjurakratýčny), Polish biurokratyczny.
бюрократи́чний • (bjurokratýčnyj) (adverb бюрократи́чно)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | бюрократи́чний bjurokratýčnyj |
бюрократи́чне bjurokratýčne |
бюрократи́чна bjurokratýčna |
бюрократи́чні bjurokratýčni | |
| genitive | бюрократи́чного bjurokratýčnoho |
бюрократи́чної bjurokratýčnoji |
бюрократи́чних bjurokratýčnyx | ||
| dative | бюрократи́чному bjurokratýčnomu |
бюрократи́чній bjurokratýčnij |
бюрократи́чним bjurokratýčnym | ||
| accusative | animate | бюрократи́чного bjurokratýčnoho |
бюрократи́чне bjurokratýčne |
бюрократи́чну bjurokratýčnu |
бюрократи́чних bjurokratýčnyx |
| inanimate | бюрократи́чний bjurokratýčnyj |
бюрократи́чні bjurokratýčni | |||
| instrumental | бюрократи́чним bjurokratýčnym |
бюрократи́чною bjurokratýčnoju |
бюрократи́чними bjurokratýčnymy | ||
| locative | бюрократи́чному, бюрократи́чнім bjurokratýčnomu, bjurokratýčnim |
бюрократи́чній bjurokratýčnij |
бюрократи́чних bjurokratýčnyx | ||