доста́ти (dostáty) + -ній (-nij). Compare Polish dostatni (“wealthy, affluent”).
доста́тній • (dostátnij) (adverb доста́тньо, abstract noun доста́тність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | доста́тній dostátnij |
доста́тнє dostátnje |
доста́тня dostátnja |
доста́тні dostátni | |
| genitive | доста́тнього dostátnʹoho |
доста́тньої dostátnʹoji |
доста́тніх dostátnix | ||
| dative | доста́тньому dostátnʹomu |
доста́тній dostátnij |
доста́тнім dostátnim | ||
| accusative | animate | доста́тнього dostátnʹoho |
доста́тнє dostátnje |
доста́тню dostátnju |
доста́тніх dostátnix |
| inanimate | доста́тній dostátnij |
доста́тні dostátni | |||
| instrumental | доста́тнім dostátnim |
доста́тньою dostátnʹoju |
доста́тніми dostátnimy | ||
| locative | доста́тньому, доста́тнім dostátnʹomu, dostátnim |
доста́тній dostátnij |
доста́тніх dostátnix | ||
| vocative | доста́тній dostátnij |
доста́тнє dostátnje |
доста́тня dostátnja |
доста́тні dostátni | |