From надоку́чити (nadokúčyty) + -ливий (-lyvyj). Compare Russian надоку́чливый (nadokúčlivyj), Belarusian надаку́члівы (nadakúčlivy).
надоку́чливий • (nadokúčlyvyj) (adverb надоку́чливо, abstract noun надоку́чливість)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | надоку́чливий nadokúčlyvyj |
надоку́чливе nadokúčlyve |
надоку́члива nadokúčlyva |
надоку́чливі nadokúčlyvi | |
genitive | надоку́чливого nadokúčlyvoho |
надоку́чливої nadokúčlyvoji |
надоку́чливих nadokúčlyvyx | ||
dative | надоку́чливому nadokúčlyvomu |
надоку́чливій nadokúčlyvij |
надоку́чливим nadokúčlyvym | ||
accusative | animate | надоку́чливого nadokúčlyvoho |
надоку́чливе nadokúčlyve |
надоку́чливу nadokúčlyvu |
надоку́чливих nadokúčlyvyx |
inanimate | надоку́чливий nadokúčlyvyj |
надоку́чливі nadokúčlyvi | |||
instrumental | надоку́чливим nadokúčlyvym |
надоку́чливою nadokúčlyvoju |
надоку́чливими nadokúčlyvymy | ||
locative | надоку́чливому, надоку́чливім nadokúčlyvomu, nadokúčlyvim |
надоку́чливій nadokúčlyvij |
надоку́чливих nadokúčlyvyx |