From обі- (obi-) + йти (jty), cognate with Russian обойти (obojti).
обійти́ • (obijtý) pf (imperfective обхо́дити)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обійти́ obijtý | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обі́йдений obíjdenyj impersonal: обі́йдено obíjdeno |
| adverbial | — | обійшо́вши obijšóvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | обійду́ obijdú |
| 2nd singular ти |
— | обі́йдеш obíjdeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | обі́йде obíjde |
| 1st plural ми |
— | обі́йдем, обі́йдемо obíjdem, obíjdemo |
| 2nd plural ви |
— | обі́йдете obíjdete |
| 3rd plural вони |
— | обі́йдуть obíjdutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обійді́м, обійді́мо obijdím, obijdímo |
| second-person | обійди́ obijdý |
обійді́ть obijdítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обійшо́в obijšóv |
обійшли́ obijšlý |
| feminine я / ти / вона |
обійшла́ obijšlá | |
| neuter воно |
обійшло́ obijšló | |