From the перемо́ж- (peremóž-) stem of перемогти́ (peremohtý) + -ець (-ecʹ). Compare Belarusian перамо́жца (pjeramóžca).
перемо́жець • (peremóžecʹ) m pers (genitive перемо́жця, nominative plural перемо́жці, genitive plural перемо́жців, feminine перемо́жниця)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | перемо́жець peremóžecʹ |
перемо́жці peremóžci |
| genitive | перемо́жця peremóžcja |
перемо́жців peremóžciv |
| dative | перемо́жцеві, перемо́жцю peremóžcevi, peremóžcju |
перемо́жцям peremóžcjam |
| accusative | перемо́жця peremóžcja |
перемо́жців peremóžciv |
| instrumental | перемо́жцем peremóžcem |
перемо́жцями peremóžcjamy |
| locative | перемо́жцеві, перемо́жцю, перемо́жці peremóžcevi, peremóžcju, peremóžci |
перемо́жцях peremóžcjax |
| vocative | перемо́жцю peremóžcju |
перемо́жці peremóžci |