From по- (po-) + будува́ти (buduváty). Compare Belarusian пабудава́ць (pabudavácʹ), Polish pobudować.
побудува́ти • (pobuduváty) pf (imperfective будува́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | побудува́ти, побудува́ть pobuduváty, pobuduvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | побудо́ваний pobudóvanyj impersonal: побудо́вано pobudóvano |
| adverbial | — | побудува́вши pobuduvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | побуду́ю pobudúju |
| 2nd singular ти |
— | побуду́єш pobudúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | побуду́є pobudúje |
| 1st plural ми |
— | побуду́єм, побуду́ємо pobudújem, pobudújemo |
| 2nd plural ви |
— | побуду́єте pobudújete |
| 3rd plural вони |
— | побуду́ють pobudújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | побуду́ймо pobudújmo |
| second-person | побуду́й pobudúj |
побуду́йте pobudújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
побудува́в pobuduváv |
побудува́ли pobuduvály |
| feminine я / ти / вона |
побудува́ла pobuduvála | |
| neuter воно |
побудува́ло pobuduválo | |