поясни́ти (pojasnýty) + -ювати (-juvaty)
поя́снювати • (pojásnjuvaty) impf (perfective поясни́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | поя́снювати, поя́снювать pojásnjuvaty, pojásnjuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | поя́снюючи pojásnjujučy |
поя́снювавши pojásnjuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
поя́снюю pojásnjuju |
бу́ду поя́снювати, бу́ду поя́снювать, поя́снюватиму búdu pojásnjuvaty, búdu pojásnjuvatʹ, pojásnjuvatymu |
| 2nd singular ти |
поя́снюєш pojásnjuješ |
бу́деш поя́снювати, бу́деш поя́снювать, поя́снюватимеш búdeš pojásnjuvaty, búdeš pojásnjuvatʹ, pojásnjuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
поя́снює pojásnjuje |
бу́де поя́снювати, бу́де поя́снювать, поя́снюватиме búde pojásnjuvaty, búde pojásnjuvatʹ, pojásnjuvatyme |
| 1st plural ми |
поя́снюєм, поя́снюємо pojásnjujem, pojásnjujemo |
бу́демо поя́снювати, бу́демо поя́снювать, поя́снюватимемо, поя́снюватимем búdemo pojásnjuvaty, búdemo pojásnjuvatʹ, pojásnjuvatymemo, pojásnjuvatymem |
| 2nd plural ви |
поя́снюєте pojásnjujete |
бу́дете поя́снювати, бу́дете поя́снювать, поя́снюватимете búdete pojásnjuvaty, búdete pojásnjuvatʹ, pojásnjuvatymete |
| 3rd plural вони |
поя́снюють pojásnjujutʹ |
бу́дуть поя́снювати, бу́дуть поя́снювать, поя́снюватимуть búdutʹ pojásnjuvaty, búdutʹ pojásnjuvatʹ, pojásnjuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | поя́снюймо pojásnjujmo |
| second-person | поя́снюй pojásnjuj |
поя́снюйте pojásnjujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
поя́снював pojásnjuvav |
поя́снювали pojásnjuvaly |
| feminine я / ти / вона |
поя́снювала pojásnjuvala | |
| neuter воно |
поя́снювало pojásnjuvalo | |