From про- (pro-) + крича́ти (kryčáty). Compare Russian прокрича́ть (prokričátʹ).
прокрича́ти • (prokryčáty) pf (ambitransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прокрича́ти, прокрича́ть prokryčáty, prokryčátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | прокрича́вши prokryčávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | прокричу́ prokryčú |
| 2nd singular ти |
— | прокричи́ш prokryčýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прокричи́ть prokryčýtʹ |
| 1st plural ми |
— | прокричи́м, прокричимо́ prokryčým, prokryčymó |
| 2nd plural ви |
— | прокричите́ prokryčyté |
| 3rd plural вони |
— | прокрича́ть prokryčátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прокричі́м, прокричі́мо prokryčím, prokryčímo |
| second-person | прокричи́ prokryčý |
прокричі́ть prokryčítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прокрича́в prokryčáv |
прокрича́ли prokryčály |
| feminine я / ти / вона |
прокрича́ла prokryčála | |
| neuter воно |
прокрича́ло prokryčálo | |