підкре́слити • (pidkréslyty) pf (imperfective підкре́слювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підкре́слити, підкре́слить pidkréslyty, pidkréslytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підкре́слений pidkréslenyj impersonal: підкре́слено pidkrésleno |
| adverbial | — | підкре́сливши pidkréslyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | підкре́слю pidkréslju |
| 2nd singular ти |
— | підкре́слиш pidkréslyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | підкре́слить pidkréslytʹ |
| 1st plural ми |
— | підкре́слим, підкре́слимо pidkréslym, pidkréslymo |
| 2nd plural ви |
— | підкре́слите pidkréslyte |
| 3rd plural вони |
— | підкре́слять pidkrésljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | підкре́слім, підкре́слімо pidkréslim, pidkréslimo |
| second-person | підкре́сли pidkrésly |
підкре́сліть pidkréslitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підкре́слив pidkréslyv |
підкре́слили pidkréslyly |
| feminine я / ти / вона |
підкре́слила pidkréslyla | |
| neuter воно |
підкре́слило pidkréslylo | |