From розізли́ти (rozizlýty) + -ся (-sja). Compare Russian разозли́ться (razozlítʹsja).
розізли́тися • (rozizlýtysja) pf (imperfective зли́тися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розізли́тися, розізли́тись, розізли́ться rozizlýtysja, rozizlýtysʹ, rozizlýtʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | розізли́вшись rozizlývšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розізлю́ся, розізлю́сь rozizljúsja, rozizljúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | розізли́шся rozizlýšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розізли́ться rozizlýtʹsja |
| 1st plural ми |
— | розізли́мся, розізлимо́ся, розізлимо́сь rozizlýmsja, rozizlymósja, rozizlymósʹ |
| 2nd plural ви |
— | розізлите́ся, розізлите́сь rozizlytésja, rozizlytésʹ |
| 3rd plural вони |
— | розізля́ться rozizljátʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розізлі́мся, розізлі́мося, розізлі́мось rozizlímsja, rozizlímosja, rozizlímosʹ |
| second-person | розізли́ся, розізли́сь rozizlýsja, rozizlýsʹ |
розізлі́ться rozizlítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розізли́вся, розізли́всь rozizlývsja, rozizlývsʹ |
розізли́лися, розізли́лись rozizlýlysja, rozizlýlysʹ |
| feminine я / ти / вона |
розізли́лася, розізли́лась rozizlýlasja, rozizlýlasʹ | |
| neuter воно |
розізли́лося, розізли́лось rozizlýlosja, rozizlýlosʹ | |