співіснувати
Hello, you have come here looking for the meaning of the word співіснувати. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word співіснувати, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say співіснувати in singular and plural. Everything you need to know about the word співіснувати you have here. The definition of the word співіснувати will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofспівіснувати, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From спів- (spiv-, “co-”) + існува́ти (isnuváty, “to exist”). Compare Belarusian суіснава́ць (suisnavácʹ), Polish współistnieć.
Pronunciation
Verb
співіснува́ти • (spivisnuváty) impf
- (intransitive) to coexist
Conjugation
Conjugation of співіснува́ти, співіснува́ть (class 2a, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | співіснува́ти, співіснува́ть spivisnuváty, spivisnuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | співісну́ючи spivisnújučy |
співіснува́вши spivisnuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
співісну́ю spivisnúju |
бу́ду співіснува́ти, бу́ду співіснува́ть, співіснува́тиму búdu spivisnuváty, búdu spivisnuvátʹ, spivisnuvátymu |
| 2nd singular ти |
співісну́єш spivisnúješ |
бу́деш співіснува́ти, бу́деш співіснува́ть, співіснува́тимеш búdeš spivisnuváty, búdeš spivisnuvátʹ, spivisnuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
співісну́є spivisnúje |
бу́де співіснува́ти, бу́де співіснува́ть, співіснува́тиме búde spivisnuváty, búde spivisnuvátʹ, spivisnuvátyme |
| 1st plural ми |
співісну́єм, співісну́ємо spivisnújem, spivisnújemo |
бу́демо співіснува́ти, бу́демо співіснува́ть, співіснува́тимемо, співіснува́тимем búdemo spivisnuváty, búdemo spivisnuvátʹ, spivisnuvátymemo, spivisnuvátymem |
| 2nd plural ви |
співісну́єте spivisnújete |
бу́дете співіснува́ти, бу́дете співіснува́ть, співіснува́тимете búdete spivisnuváty, búdete spivisnuvátʹ, spivisnuvátymete |
| 3rd plural вони |
співісну́ють spivisnújutʹ |
бу́дуть співіснува́ти, бу́дуть співіснува́ть, співіснува́тимуть búdutʹ spivisnuváty, búdutʹ spivisnuvátʹ, spivisnuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | співісну́ймо spivisnújmo |
| second-person | співісну́й spivisnúj |
співісну́йте spivisnújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
співіснува́в spivisnuváv |
співіснува́ли spivisnuvály |
| feminine я / ти / вона |
співіснува́ла spivisnuvála | |
| neuter воно |
співіснува́ло spivisnuválo | |
Derived terms
- співіснува́ння n (spivisnuvánnja, “coexistence”)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “співіснувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “співіснувати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “співіснувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “співіснувати”, in Словник.ua (in Ukrainian)