страйкува́ти • (strajkuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | страйкува́ти, страйкува́ть strajkuváty, strajkuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | страйку́ючий strajkújučyj |
— |
| passive | — | — |
| adverbial | страйку́ючи strajkújučy |
страйкува́вши strajkuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
страйку́ю strajkúju |
бу́ду страйкува́ти, бу́ду страйкува́ть, страйкува́тиму búdu strajkuváty, búdu strajkuvátʹ, strajkuvátymu |
| 2nd singular ти |
страйку́єш strajkúješ |
бу́деш страйкува́ти, бу́деш страйкува́ть, страйкува́тимеш búdeš strajkuváty, búdeš strajkuvátʹ, strajkuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
страйку́є strajkúje |
бу́де страйкува́ти, бу́де страйкува́ть, страйкува́тиме búde strajkuváty, búde strajkuvátʹ, strajkuvátyme |
| 1st plural ми |
страйку́єм, страйку́ємо strajkújem, strajkújemo |
бу́демо страйкува́ти, бу́демо страйкува́ть, страйкува́тимемо, страйкува́тимем búdemo strajkuváty, búdemo strajkuvátʹ, strajkuvátymemo, strajkuvátymem |
| 2nd plural ви |
страйку́єте strajkújete |
бу́дете страйкува́ти, бу́дете страйкува́ть, страйкува́тимете búdete strajkuváty, búdete strajkuvátʹ, strajkuvátymete |
| 3rd plural вони |
страйку́ють strajkújutʹ |
бу́дуть страйкува́ти, бу́дуть страйкува́ть, страйкува́тимуть búdutʹ strajkuváty, búdutʹ strajkuvátʹ, strajkuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | страйку́ймо strajkújmo |
| second-person | страйку́й strajkúj |
страйку́йте strajkújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
страйкува́в strajkuváv |
страйкува́ли strajkuvály |
| feminine я / ти / вона |
страйкува́ла strajkuvála | |
| neuter воно |
страйкува́ло strajkuválo | |