From імпера́тор (imperátor, “emperor”) + -ський (-sʹkyj). Compare Russian импера́торский (imperátorskij), Belarusian імпера́тарскі (impjerátarski), Polish imperatorski.
імпера́торський • (imperátorsʹkyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | імпера́торський imperátorsʹkyj |
імпера́торське imperátorsʹke |
імпера́торська imperátorsʹka |
імпера́торські imperátorsʹki | |
genitive | імпера́торського imperátorsʹkoho |
імпера́торської imperátorsʹkoji |
імпера́торських imperátorsʹkyx | ||
dative | імпера́торському imperátorsʹkomu |
імпера́торській imperátorsʹkij |
імпера́торським imperátorsʹkym | ||
accusative | animate | імпера́торського imperátorsʹkoho |
імпера́торське imperátorsʹke |
імпера́торську imperátorsʹku |
імпера́торських imperátorsʹkyx |
inanimate | імпера́торський imperátorsʹkyj |
імпера́торські imperátorsʹki | |||
instrumental | імпера́торським imperátorsʹkym |
імпера́торською imperátorsʹkoju |
імпера́торськими imperátorsʹkymy | ||
locative | імпера́торському, імпера́торськім imperátorsʹkomu, imperátorsʹkim |
імпера́торській imperátorsʹkij |
імпера́торських imperátorsʹkyx |