двадцятилітній

Ukrainien

Adjectif dérivé de літо (« été »), avec le préfixe двадцяти- (« vingt ») et le suffixe -ній.

Cas	Masculin	Féminin	Neutre	Pluriel
Cas	Singulier			Pluriel
Nominatif	двадцятилі́тній	двадцятилі́тня	двадцятилі́тнє	двадцятилі́тні
Génitif	двадцятилі́тнього	двадцятилі́тньої	двадцятилі́тнього	двадцятилі́тніх
Datif	двадцятилі́тньому	двадцятилі́тній	двадцятилі́тньому	двадцятилі́тнім
Accusatif	Nom. ou Gén.	двадцятилі́тню	двадцятилі́тнє	Nom. ou Gén.
Instrumental	двадцятилі́тнім	двадцятилі́тньою	двадцятилі́тнім	двадцятилі́тніми
Locatif	двадцятилі́тньому двадцятилі́тнім	двадцятилі́тній	двадцятилі́тньому двадцятилі́тнім	двадцятилі́тніх

двадцятилі́тній ^{(dvadtsjatylitniï)} \Prononciation ?\

Qui est âgé de vingt ans.
(Chronologie) Qui dure vingt ans ou qui se produit tous les vingt ans, vicennal, vingtennal.

двадцятихвили́нний (d’une durée de vingt minutes)
- двадцятихвили́нка (période de vingt minutes)
двадцятигоди́нний (d’une durée de vingt heures)
двадцятиде́нний (d’une durée de vingt jours)
- двадцятиде́нка (période de vingt jours)
двадцятидобови́й (d’une durée de vingt jours)
двадцятитижне́вий (d’une durée de vingt semaines)
двадцятимі́сячний (d’une durée de vingt mois)
двадцятилі́тній (d’une durée de vingt ans)
- двадцятилі́ття (période de vingt ans)
двадцятирі́чний (d’une durée de vingt ans)
- двадцятирі́ччя (période de vingt ans)
двадцятивікови́й (d’une durée de vingt siècles)