Ві́ктор • (Víktor) m pers (genitive Ві́ктора, nominative plural Ві́ктори, genitive plural Ві́кторів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Ві́ктор Víktor |
Ві́ктори Víktory |
genitive | Ві́ктора Víktora |
Ві́кторів Víktoriv |
dative | Ві́кторові, Ві́ктору Víktorovi, Víktoru |
Ві́кторам Víktoram |
accusative | Ві́ктора Víktora |
Ві́кторів Víktoriv |
instrumental | Ві́ктором Víktorom |
Ві́кторами Víktoramy |
locative | Ві́кторові, Ві́кторі Víktorovi, Víktori |
Ві́кторах Víktorax |
vocative | Ві́кторе Víktore |
Ві́ктори Víktory |