From Ві́ктор (Víktor) + -івна (-ivna).
Ві́кторівна • (Víktorivna) f inan (genitive Ві́кторівни, nominative plural Ві́кторівни, genitive plural Ві́кторівен, masculine Ві́кторович)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Ві́кторівна Víktorivna |
Ві́кторівни Víktorivny |
genitive | Ві́кторівни Víktorivny |
Ві́кторівен Víktoriven |
dative | Ві́кторівні Víktorivni |
Ві́кторівнам Víktorivnam |
accusative | Ві́кторівну Víktorivnu |
Ві́кторівни Víktorivny |
instrumental | Ві́кторівною Víktorivnoju |
Ві́кторівнами Víktorivnamy |
locative | Ві́кторівні Víktorivni |
Ві́кторівнах Víktorivnax |
vocative | Ві́кторівно Víktorivno |
Ві́кторівни Víktorivny |