From Ancient Greek Τιμόθεος (Timótheos).
Тимофі́й • (Tymofíj) m pers (genitive Тимофі́я, nominative plural Тимофі́ї, genitive plural Тимофі́їв, diminutive Тимко́ or Тимі́ш)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Тимофі́й Tymofíj |
Тимофі́ї Tymofíji |
genitive | Тимофі́я Tymofíja |
Тимофі́їв Tymofíjiv |
dative | Тимофі́ю, Тимофі́єві Tymofíju, Tymofíjevi |
Тимофі́ям Tymofíjam |
accusative | Тимофі́я Tymofíja |
Тимофі́їв Tymofíjiv |
instrumental | Тимофі́єм Tymofíjem |
Тимофі́ями Tymofíjamy |
locative | Тимофі́ю, Тимофі́єві, Тимофі́ї Tymofíju, Tymofíjevi, Tymofíji |
Тимофі́ях Tymofíjax |
vocative | Тимофі́ю Tymofíju |
Тимофі́ї Tymofíji |