From адсу́тны (adsútny).
адсу́тнічаць • (adsútničacʹ) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | адсу́тнічаць adsútničacʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | адсу́тнічаючы adsútničajučy |
адсу́тнічаўшы adsútničaŭšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
адсу́тнічаю adsútničaju |
бу́ду адсу́тнічаць búdu adsútničacʹ |
2nd singular ты |
адсу́тнічаеш adsútničaješ |
бу́дзеш адсу́тнічаць búdzješ adsútničacʹ |
3rd singular ён / яна́ / яно́ |
адсу́тнічае adsútničaje |
бу́дзе адсу́тнічаць búdzje adsútničacʹ |
1st plural мы |
адсу́тнічаем adsútničajem |
бу́дзем адсу́тнічаць búdzjem adsútničacʹ |
2nd plural вы |
адсу́тнічаеце adsútničajecje |
бу́дзеце адсу́тнічаць búdzjecje adsútničacʹ |
3rd plural яны́ |
адсу́тнічаюць adsútničajucʹ |
бу́дуць адсу́тнічаць búducʹ adsútničacʹ |
imperative | singular | plural |
second-person | адсу́тнічай adsútničaj |
адсу́тнічайце adsútničajcje |
past tense | singular | plural мы / вы / яны́ |
masculine я / ты / ён |
адсу́тнічаў adsútničaŭ |
адсу́тнічалі adsútničali |
feminine я / ты / яна́ |
адсу́тнічала adsútničala | |
neuter яно́ |
адсу́тнічала adsútničala |