Borrowed from French antagoniste. With -іст (-ist) suffix.
антагоні́ст • (antahoníst) m pers (genitive антагоні́ста, nominative plural антагоні́сти, genitive plural антагоні́стів, feminine антагоні́стка, relational adjective антагоністи́чний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | антагоні́ст antahoníst |
антагоні́сти antahonísty |
genitive | антагоні́ста antahonísta |
антагоні́стів antahonístiv |
dative | антагоні́стові, антагоні́сту antahonístovi, antahonístu |
антагоні́стам antahonístam |
accusative | антагоні́ста antahonísta |
антагоні́стів antahonístiv |
instrumental | антагоні́стом antahonístom |
антагоні́стами antahonístamy |
locative | антагоні́стові, антагоні́сту, антагоні́сті antahonístovi, antahonístu, antahonísti |
антагоні́стах antahonístax |
vocative | антагоні́сте antahoníste |
антагоні́сти antahonísty |