Inherited from Proto-Slavic *bàjati (“to tell”), from Proto-Balto-Slavic *bā́ˀtei, from Proto-Indo-European *bʰéh₂ti.
ба́яти • (bájaty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ба́яти, ба́ять bájaty, bájatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ба́ючи bájučy |
ба́явши bájavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ба́ю báju |
бу́ду ба́яти, бу́ду ба́ять, ба́ятиму búdu bájaty, búdu bájatʹ, bájatymu |
| 2nd singular ти |
ба́єш báješ |
бу́деш ба́яти, бу́деш ба́ять, ба́ятимеш búdeš bájaty, búdeš bájatʹ, bájatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ба́є báje |
бу́де ба́яти, бу́де ба́ять, ба́ятиме búde bájaty, búde bájatʹ, bájatyme |
| 1st plural ми |
ба́єм, ба́ємо bájem, bájemo |
бу́демо ба́яти, бу́демо ба́ять, ба́ятимемо, ба́ятимем búdemo bájaty, búdemo bájatʹ, bájatymemo, bájatymem |
| 2nd plural ви |
ба́єте bájete |
бу́дете ба́яти, бу́дете ба́ять, ба́ятимете búdete bájaty, búdete bájatʹ, bájatymete |
| 3rd plural вони |
ба́ють bájutʹ |
бу́дуть ба́яти, бу́дуть ба́ять, ба́ятимуть búdutʹ bájaty, búdutʹ bájatʹ, bájatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ба́ймо bájmo |
| second-person | бай baj |
ба́йте bájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ба́яв bájav |
ба́яли bájaly |
| feminine я / ти / вона |
ба́яла bájala | |
| neuter воно |
ба́яло bájalo | |