без- (bez-) + кіне́ць (kinécʹ) + -ний (-nyj)
безкіне́чний • (bezkinéčnyj) (adverb безкіне́чно, abstract noun безкіне́чність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | безкіне́чний bezkinéčnyj |
безкіне́чне bezkinéčne |
безкіне́чна bezkinéčna |
безкіне́чні bezkinéčni | |
genitive | безкіне́чного bezkinéčnoho |
безкіне́чної bezkinéčnoji |
безкіне́чних bezkinéčnyx | ||
dative | безкіне́чному bezkinéčnomu |
безкіне́чній bezkinéčnij |
безкіне́чним bezkinéčnym | ||
accusative | animate | безкіне́чного bezkinéčnoho |
безкіне́чне bezkinéčne |
безкіне́чну bezkinéčnu |
безкіне́чних bezkinéčnyx |
inanimate | безкіне́чний bezkinéčnyj |
безкіне́чні bezkinéčni | |||
instrumental | безкіне́чним bezkinéčnym |
безкіне́чною bezkinéčnoju |
безкіне́чними bezkinéčnymy | ||
locative | безкіне́чному, безкіне́чнім bezkinéčnomu, bezkinéčnim |
безкіне́чній bezkinéčnij |
безкіне́чних bezkinéčnyx |