без- (bez-) + турбо́та (turbóta) + -ний (-nyj)
безтурбо́тний • (bezturbótnyj) (adverb безтурбо́тно, abstract noun безтурбо́тність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | безтурбо́тний bezturbótnyj |
безтурбо́тне bezturbótne |
безтурбо́тна bezturbótna |
безтурбо́тні bezturbótni | |
| genitive | безтурбо́тного bezturbótnoho |
безтурбо́тної bezturbótnoji |
безтурбо́тних bezturbótnyx | ||
| dative | безтурбо́тному bezturbótnomu |
безтурбо́тній bezturbótnij |
безтурбо́тним bezturbótnym | ||
| accusative | animate | безтурбо́тного bezturbótnoho |
безтурбо́тне bezturbótne |
безтурбо́тну bezturbótnu |
безтурбо́тних bezturbótnyx |
| inanimate | безтурбо́тний bezturbótnyj |
безтурбо́тні bezturbótni | |||
| instrumental | безтурбо́тним bezturbótnym |
безтурбо́тною bezturbótnoju |
безтурбо́тними bezturbótnymy | ||
| locative | безтурбо́тному, безтурбо́тнім bezturbótnomu, bezturbótnim |
безтурбо́тній bezturbótnij |
безтурбо́тних bezturbótnyx | ||
| vocative | безтурбо́тний bezturbótnyj |
безтурбо́тне bezturbótne |
безтурбо́тна bezturbótna |
безтурбо́тні bezturbótni | |