From ввіч (vvič) + -ливий (-lyvyj).
вві́чливий • (vvíčlyvyj) (adverb вві́чливо, abstract noun вві́чливість)
singular | plural | ||||
---|---|---|---|---|---|
masculine | neuter | feminine | |||
nominative | вві́чливий vvíčlyvyj |
вві́чливе vvíčlyve |
вві́члива vvíčlyva |
вві́чливі vvíčlyvi | |
genitive | вві́чливого vvíčlyvoho |
вві́чливої vvíčlyvoji |
вві́чливих vvíčlyvyx | ||
dative | вві́чливому vvíčlyvomu |
вві́чливій vvíčlyvij |
вві́чливим vvíčlyvym | ||
accusative | animate | вві́чливого vvíčlyvoho |
вві́чливе vvíčlyve |
вві́чливу vvíčlyvu |
вві́чливих vvíčlyvyx |
inanimate | вві́чливий vvíčlyvyj |
вві́чливі vvíčlyvi | |||
instrumental | вві́чливим vvíčlyvym |
вві́чливою vvíčlyvoju |
вві́чливими vvíčlyvymy | ||
locative | вві́чливому, вві́чливім vvíčlyvomu, vvíčlyvim |
вві́чливій vvíčlyvij |
вві́чливих vvíčlyvyx | ||
vocative | вві́чливий vvíčlyvyj |
вві́чливе vvíčlyve |
вві́члива vvíčlyva |
вві́чливі vvíčlyvi |