Inherited from Proto-Slavic *vъzajьmьnъ.
взає́мний • (vzajémnyj) (adverb взає́мно, abstract noun взає́мність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | взає́мний vzajémnyj |
взає́мне vzajémne |
взає́мна vzajémna |
взає́мні vzajémni | |
| genitive | взає́много vzajémnoho |
взає́мної vzajémnoji |
взає́мних vzajémnyx | ||
| dative | взає́мному vzajémnomu |
взає́мній vzajémnij |
взає́мним vzajémnym | ||
| accusative | animate | взає́много vzajémnoho |
взає́мне vzajémne |
взає́мну vzajémnu |
взає́мних vzajémnyx |
| inanimate | взає́мний vzajémnyj |
взає́мні vzajémni | |||
| instrumental | взає́мним vzajémnym |
взає́мною vzajémnoju |
взає́мними vzajémnymy | ||
| locative | взає́мному, взає́мнім vzajémnomu, vzajémnim |
взає́мній vzajémnij |
взає́мних vzajémnyx | ||
| vocative | взає́мний vzajémnyj |
взає́мне vzajémne |
взає́мна vzajémna |
взає́мні vzajémni | |