From ви́- (vý-) + качати (kačaty)
ви́качати • (výkačaty) pf (imperfective вика́чувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́качати, ви́качать výkačaty, výkačatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́качаний výkačanyj impersonal: ви́качано výkačano |
| adverbial | — | ви́качавши výkačavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́качаю výkačaju |
| 2nd singular ти |
— | ви́качаєш výkačaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́качає výkačaje |
| 1st plural ми |
— | ви́качаєм, ви́качаємо výkačajem, výkačajemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́качаєте výkačajete |
| 3rd plural вони |
— | ви́качають výkačajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́качаймо výkačajmo |
| second-person | ви́качай výkačaj |
ви́качайте výkačajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́качав výkačav |
ви́качали výkačaly |
| feminine я / ти / вона |
ви́качала výkačala | |
| neuter воно |
ви́качало výkačalo | |