вилаяти

From ви́- (vý-) +‎ ла́яти (lájaty).

• IPA^(key):

• Audio:

  (file)

ви́лаяти • (výlajaty) pf (imperfective ла́яти)

1. (transitive) to scold, to berate, to chide, to dress down, to upbraid, to rail (at/against), to rip into, to bawl out, to curse out, to cuss out, to hurl insults at
   • 1962, Ivan Ivanovitch Ohienko, Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту , John 9:28, page 1324:

     А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.

     Then they reviled him, and said, Thou art his disciple; but we are Moses' disciples.

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вилаяти”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “вилаяти”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “вилаяти”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “вилаяти”, in English–Ukrainian Dictionaries
• “вилаяти”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
• “вилаяти”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “вилаяти”, in Словник.ua (in Ukrainian)