From ви́терпіти (výterpity) + -ювати (-juvaty).
вите́рплювати • (vytérpljuvaty) impf (perfective ви́терпіти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вите́рплювати, вите́рплювать vytérpljuvaty, vytérpljuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вите́рплюючи vytérpljujučy |
вите́рплювавши vytérpljuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вите́рплюю vytérpljuju |
бу́ду вите́рплювати, бу́ду вите́рплювать, вите́рплюватиму búdu vytérpljuvaty, búdu vytérpljuvatʹ, vytérpljuvatymu |
| 2nd singular ти |
вите́рплюєш vytérpljuješ |
бу́деш вите́рплювати, бу́деш вите́рплювать, вите́рплюватимеш búdeš vytérpljuvaty, búdeš vytérpljuvatʹ, vytérpljuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вите́рплює vytérpljuje |
бу́де вите́рплювати, бу́де вите́рплювать, вите́рплюватиме búde vytérpljuvaty, búde vytérpljuvatʹ, vytérpljuvatyme |
| 1st plural ми |
вите́рплюєм, вите́рплюємо vytérpljujem, vytérpljujemo |
бу́демо вите́рплювати, бу́демо вите́рплювать, вите́рплюватимемо, вите́рплюватимем búdemo vytérpljuvaty, búdemo vytérpljuvatʹ, vytérpljuvatymemo, vytérpljuvatymem |
| 2nd plural ви |
вите́рплюєте vytérpljujete |
бу́дете вите́рплювати, бу́дете вите́рплювать, вите́рплюватимете búdete vytérpljuvaty, búdete vytérpljuvatʹ, vytérpljuvatymete |
| 3rd plural вони |
вите́рплюють vytérpljujutʹ |
бу́дуть вите́рплювати, бу́дуть вите́рплювать, вите́рплюватимуть búdutʹ vytérpljuvaty, búdutʹ vytérpljuvatʹ, vytérpljuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вите́рплюймо vytérpljujmo |
| second-person | вите́рплюй vytérpljuj |
вите́рплюйте vytérpljujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вите́рплював vytérpljuvav |
вите́рплювали vytérpljuvaly |
| feminine я / ти / вона |
вите́рплювала vytérpljuvala | |
| neuter воно |
вите́рплювало vytérpljuvalo | |