From ви́- (vý-) + числити (čyslyty)
ви́числити • (výčyslyty) pf (imperfective вичи́слювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́числити, ви́числить výčyslyty, výčyslytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́числений výčyslenyj impersonal: ви́числено výčysleno |
| adverbial | — | ви́числивши výčyslyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́числю výčyslju |
| 2nd singular ти |
— | ви́числиш výčyslyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́числить výčyslytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́числим, ви́числимо výčyslym, výčyslymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́числите výčyslyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́числять výčysljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́числім, ви́числімо výčyslim, výčyslimo |
| second-person | ви́числи výčysly |
ви́числіть výčyslitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́числив výčyslyv |
ви́числили výčyslyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́числила výčyslyla | |
| neuter воно |
ви́числило výčyslylo | |