From ви́шикувати (výšykuvaty) + -ся (-sja).
ви́шикуватися • (výšykuvatysja) pf (imperfective вишико́вуватися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́шикуватися, ви́шикуватись, ви́шикуваться výšykuvatysja, výšykuvatysʹ, výšykuvatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | ви́шикувавшись výšykuvavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́шикуюся, ви́шикуюсь výšykujusja, výšykujusʹ |
| 2nd singular ти |
— | ви́шикуєшся výšykuješsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́шикується výšykujetʹsja |
| 1st plural ми |
— | ви́шикуємся, ви́шикуємося, ви́шикуємось výšykujemsja, výšykujemosja, výšykujemosʹ |
| 2nd plural ви |
— | ви́шикуєтеся, ви́шикуєтесь výšykujetesja, výšykujetesʹ |
| 3rd plural вони |
— | ви́шикуються výšykujutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́шикуймося, ви́шикуймось výšykujmosja, výšykujmosʹ |
| second-person | ви́шикуйся, ви́шикуйсь výšykujsja, výšykujsʹ |
ви́шикуйтеся, ви́шикуйтесь výšykujtesja, výšykujtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́шикувався, ви́шикувавсь výšykuvavsja, výšykuvavsʹ |
ви́шикувалися, ви́шикувались výšykuvalysja, výšykuvalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
ви́шикувалася, ви́шикувалась výšykuvalasja, výšykuvalasʹ | |
| neuter воно |
ви́шикувалося, ви́шикувалось výšykuvalosja, výšykuvalosʹ | |