Probably borrowed from Czech volat or Polish wołać.
вола́ти • (voláty) impf (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вола́ти, вола́ть voláty, volátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вола́ючи volájučy |
вола́вши volávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вола́ю voláju |
бу́ду вола́ти, бу́ду вола́ть, вола́тиму búdu voláty, búdu volátʹ, volátymu |
| 2nd singular ти |
вола́єш voláješ |
бу́деш вола́ти, бу́деш вола́ть, вола́тимеш búdeš voláty, búdeš volátʹ, volátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вола́є voláje |
бу́де вола́ти, бу́де вола́ть, вола́тиме búde voláty, búde volátʹ, volátyme |
| 1st plural ми |
вола́єм, вола́ємо volájem, volájemo |
бу́демо вола́ти, бу́демо вола́ть, вола́тимемо, вола́тимем búdemo voláty, búdemo volátʹ, volátymemo, volátymem |
| 2nd plural ви |
вола́єте volájete |
бу́дете вола́ти, бу́дете вола́ть, вола́тимете búdete voláty, búdete volátʹ, volátymete |
| 3rd plural вони |
вола́ють volájutʹ |
бу́дуть вола́ти, бу́дуть вола́ть, вола́тимуть búdutʹ voláty, búdutʹ volátʹ, volátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вола́ймо volájmo |
| second-person | вола́й voláj |
вола́йте volájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вола́в voláv |
вола́ли volály |
| feminine я / ти / вона |
вола́ла volála | |
| neuter воно |
вола́ло volálo | |